ВОНА

Вона сиділа і зітхала,

Келих тримала в руці

Вона навіть не знала

Вона хотіла плисти

В безмежну даль

Туди, де пристрасть у житті

Наповнює її долоні

Не хочиш вже нікуди йти,

Бо ти знаходишся на волі

Яка захоплює тебе...

І вмить вуста набрались смутку

І голос зник кудись у даль

І він сидів куривши люлюку

Та згадуючи різних краль

Ти вже заснула твоя душа пішла

Ти все забула ти вже не одна